Повернутися назад

"ДАША, ЩО ЦЕ ЗА ДАУН-ГРЕЙД?" ІСТОРІЯ "КЛУБУ ЗДОРОВ'Я"

"ДАША, ЩО ЦЕ ЗА ДАУН-ГРЕЙД?" ІСТОРІЯ "КЛУБУ ЗДОРОВ'Я"

3 ЧЕРВНЯ, 2024

3 ЧЕРВНЯ, 2024

4 хвилини

4 хвилини


"ДАША, ЩО ЦЕ ЗА ДАУН-ГРЕЙД?"


Одна з реплік, якою мене зустріли старі знайомі з Кременчука. Це про моє повернення після столиці. Важко пояснити людям, що я хочу, чому я замість того, щоб переїхати в Швейцарію, Штати чи Ірландію, чи на худий кінець продовжувати жити в Києві повернулася в Кременчук. Стажування в Гарварді, 12 років життя в столиці, 4 роки роботи в американській IT-компанії з можливістю релокейта в інші країни. Але мені захотілося повернутися до Кременчука.

За цим не стоїть душеторкаюча історія про якісь сімейні драми чи палке кохання, проблема з житлом чи необхідність заощадити кошти, і, на щастя, немає чогось схожого на фразу "так склалися обставини", якою часто мають на увазі певні моменти, коли треба доглядати родичів.


Це моє бажання жити в меншому місті, з більш спокійним плином життя, де є трохи містечковості, і де з часом обростаєш знайомими, йдеш вулицею і їх зустрічаєш. А ще в мене завжди десь глибоко сиділа думка, що хочеться зробити щось гарне для Кременчука, що це може бути простором для власної соціальної реалізації, та в моїй системі цінностей це виглядало цікавіше, ніж життя в столиці. На мій погляд, в Київ переїхати легше, ніж навпаки.


Хоч я і народилася в Кременчуці, але соціальне коло було побудоване й сформоване вже в Києві, тому, коли я повернулася в Кременчук, все треба було будувати з початку. І вже за кілька місяців життя в Кременчуці я мала свою бульбашку знайомих з активною соціальною позицією – свідомі, люди, яким не байдуже, в якому місті ми живемо.


Я думала, що було б цікаво створити мені, і де я можу бути корисною, щоб застосувати свою експертизу? Я імунолог, зараз вже сертифікований хелс-коуч, у мене є свої курси по закупах продуктів, я вчу майбутніх хелс-коучів у школі Naukroom Олександра Коляди. Тобто моя професійна діяльність крутиться навколо здорового способу життя, допомоги людям впровадити здорові звички й профілактично займатися своїм здоров'ям. Те, що кажуть по-модному "антіейдж лайфстайл".

І в мене зародилася думка створити клуб здоров'я Кременчука, щоб об'єднати людей, яким цікава тема здорового способу життя.


Ще одним тригером його створення була фраза: “Що робити в Кременчуці? Там нічого немає”. І я думала: "А що має бути в Кременчуці й хто це має створювати?"


Зараз у нас вже відбулося п'ять зустрічей з періодичністю раз на місяць. Ми зустрічаємося в ресторані "Бойова Галушка". Поки це більш лекційний формат, але іноді виникають і дебати та розмови. Зараз думаю над тим, щоб зробити формат, де учасники клубу будуть не просто слухачами, а будуть більш активно залучені у процес. Планую шукати нових спікерів чи робити це більше в форматі обговорення.


Іноді, коли я збираю людей в клуб, думаю: "Кому це все треба і як знайти тих людей, кому це треба?" Спойлер: це дійсно непросто, але ті, хто доходять – це якраз ті, кому це цікаво. Як сказав Андрій, власник "Бойової Галушки": "Справа не в кількості, а в тому, що людям цікаво".


Після кожної зустрічі я відчуваю наповнення, з'являється відповідь на часто риторичне питання: "Навіщо я все це роблю?"

Теми, на які ми вже поговорили: загартовування організму, жири, як читати етикетки, їжа і довголіття, їжа для енергії.

На зустрічі клубу ми сідаємо за один великий стіл. Андрій ставить на стіл термоси з чаєм і мисочки з волоськими горішками, атмосфера перетворюється на теплу і домашню. Якщо ми не знаємо один одного, то знайомимося, і я починаю показувати заздалегідь приготовані слайди на оголошену наперед тематику. Я роблю пряму трансляцію в Інстаграмі, щоб люди, які не дійшли, але дуже хотіли послухати, мали таку змогу.


Що тут приховувати – поки більшу частину зустрічей розмовляю я. Звісно, у нас є питання, обговорення, іноді зав'язуються дискусії. Мені хотілося б на майбутнє робити це більше в форматі розмов, щоб був обмін досвідом.


Коли офіційна частина закінчується, починаються розмови в кулуарах, які часто переростають в обід в "Бойовій Галушці".

Клуб здоров’я – це чудова можливіть впустити здоров’я у свій фокус уваги, створити таку бульбашку навколо себе, де люди піклуються про себе, а здоров’я входить в систему цінностей. Тобто моя ідея навколо клубу – це не стільки інформація, скільки спілкування на теми дотичні до здорового способу життя. 


Попереду багато цікавих планів, так що запрошую доєднатися всім, кому цікаво.


(якщо маєте бажання доєднатися до зустрічі Клубу Здоров'я, ви можете напряму зв'язатися з Дарією)

"ДАША, ЩО ЦЕ ЗА ДАУН-ГРЕЙД?"

Одна з реплік, якою мене зустріли старі знайомі з Кременчука. Це про моє повернення після столиці. Важко пояснити людям, що я хочу, чому я замість того, щоб переїхати в Швейцарію, Штати чи Ірландію, чи на худий кінець продовжувати жити в Києві повернулася в Кременчук. Стажування в Гарварді, 12 років життя в столиці, 4 роки роботи в американській IT-компанії з можливістю релокейта в інші країни. Але мені захотілося повернутися до Кременчука.

За цим не стоїть душеторкаюча історія про якісь сімейні драми чи палке кохання, проблема з житлом чи необхідність заощадити кошти, і, на щастя, немає чогось схожого на фразу "так склалися обставини", якою часто мають на увазі певні моменти, коли треба доглядати родичів.

Це моє бажання жити в меншому місті, з більш спокійним плином життя, де є трохи містечковості, і де з часом обростаєш знайомими, йдеш вулицею і їх зустрічаєш. А ще в мене завжди десь глибоко сиділа думка, що хочеться зробити щось гарне для Кременчука, що це може бути простором для власної соціальної реалізації, та в моїй системі цінностей це виглядало цікавіше, ніж життя в столиці. На мій погляд, в Київ переїхати легше, ніж навпаки.

Хоч я і народилася в Кременчуці, але соціальне коло було побудоване й сформоване вже в Києві, тому, коли я повернулася в Кременчук, все треба було будувати з початку. І вже за кілька місяців життя в Кременчуці я мала свою бульбашку знайомих з активною соціальною позицією – свідомі, люди, яким не байдуже, в якому місті ми живемо.

Я думала, що було б цікаво створити мені, і де я можу бути корисною, щоб застосувати свою експертизу? Я імунолог, зараз вже сертифікований хелс-коуч, у мене є свої курси по закупах продуктів, я вчу майбутніх хелс-коучів у школі Naukroom Олександра Коляди. Тобто моя професійна діяльність крутиться навколо здорового способу життя, допомоги людям впровадити здорові звички й профілактично займатися своїм здоров'ям. Те, що кажуть по-модному "антіейдж лайфстайл".

І в мене зародилася думка створити клуб здоров'я Кременчука, щоб об'єднати людей, яким цікава тема здорового способу життя.

Ще одним тригером його створення була фраза: “Що робити в Кременчуці? Там нічого немає”. І я думала: "А що має бути в Кременчуці й хто це має створювати?"

Зараз у нас вже відбулося п'ять зустрічей з періодичністю раз на місяць. Ми зустрічаємося в ресторані "Бойова Галушка". Поки це більш лекційний формат, але іноді виникають і дебати та розмови. Зараз думаю над тим, щоб зробити формат, де учасники клубу будуть не просто слухачами, а будуть більш активно залучені у процес. Планую шукати нових спікерів чи робити це більше в форматі обговорення.

Іноді, коли я збираю людей в клуб, думаю: "Кому це все треба і як знайти тих людей, кому це треба?" Спойлер: це дійсно непросто, але ті, хто доходять – це якраз ті, кому це цікаво. Як сказав Андрій, власник "Бойової Галушки": "Справа не в кількості, а в тому, що людям цікаво".

Після кожної зустрічі я відчуваю наповнення, з'являється відповідь на часто риторичне питання: "Навіщо я все це роблю?"

Теми, на які ми вже поговорили: загартовування організму, жири, як читати етикетки, їжа і довголіття, їжа для енергії.

На зустрічі клубу ми сідаємо за один великий стіл. Андрій ставить на стіл термоси з чаєм і мисочки з волоськими горішками, атмосфера перетворюється на теплу і домашню. Якщо ми не знаємо один одного, то знайомимося, і я починаю показувати заздалегідь приготовані слайди на оголошену наперед тематику. Я роблю пряму трансляцію в Інстаграмі, щоб люди, які не дійшли, але дуже хотіли послухати, мали таку змогу.

Що тут приховувати – поки більшу частину зустрічей розмовляю я. Звісно, у нас є питання, обговорення, іноді зав'язуються дискусії. Мені хотілося б на майбутнє робити це більше в форматі розмов, щоб був обмін досвідом.

Коли офіційна частина закінчується, починаються розмови в кулуарах, які часто переростають в обід в "Бойовій Галушці".

Клуб здоров’я – це чудова можливіть впустити здоров’я у свій фокус уваги, створити таку бульбашку навколо себе, де люди піклуються про себе, а здоров’я входить в систему цінностей. Тобто моя ідея навколо клубу – це не стільки інформація, скільки спілкування на теми дотичні до здорового способу життя. 

Попереду багато цікавих планів, так що запрошую доєднатися всім, кому цікаво.

(якщо маєте бажання доєднатися до зустрічі Клубу Здоров'я, ви можете напряму зв'язатися з Дарією)

ПОДІЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ

ПОДІЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ

ТА ЯСЕНЬ РАЗ У РАЗ СКРИПІВ

Онлайн-медіа платформа.

Інакше про локальне.

Підпишись на email розсилку

2026 © ІНШОПЛИН — незалежне онлайн медіа, Україна, Кременчук.

ТА ЯСЕНЬ РАЗ У РАЗ СКРИПІВ

Онлайн-медіа платформа.

Інакше про локальне.

Підпишись на email розсилку

2026 © ІНШОПЛИН — незалежне онлайн медіа, Україна, Кременчук.

ТА ЯСЕНЬ РАЗ У РАЗ СКРИПІВ

Онлайн-медіа платформа.

Інакше про локальне.

Підпишись на email розсилку

2026 © ІНШОПЛИН — незалежне онлайн медіа,

Україна, Кременчук.

Create a free website with Framer, the website builder loved by startups, designers and agencies.